Успадкування нерухомості в Іспанії: податки, процедура та планування

Чому іспанське спадкування влаштоване інакше

Володіння нерухомістю в Іспанії означає, що ваші спадкоємці зіткнуться з іспанською системою спадкування, а вона працює зовсім інакше, ніж очікує більшість іноземців. Чи ви британський пенсіонер на Коста-дель-Соль, шведська пара з квартирою в Торрев’єсі чи німецька родина з віллою на Майорці — діє одне й те саме фундаментальне правило: іспанське право матиме вирішальне слово щодо того, що станеться з вашою нерухомістю після смерті, а податковий рахунок може виявитися значним, якщо ви заздалегідь нічого не спланували.

Три обставини роблять іспанське спадкування особливо складним для іноземців. По-перше, Іспанія стягує власний податок на спадщину (Impuesto sobre Sucesiones y Donaciones, або ISD) з нерухомості, розташованої в Іспанії, незалежно від того, де проживають власник або спадкоємці. По-друге, ставки та пільги кардинально різняться між автономними спільнотами Іспанії — спадкування того самого об’єкта в Мадриді чи у Валенсії може дати різницю в десятки тисяч євро. По-третє, в Іспанії діють правила обов’язкової частки (legítima), які можуть суперечити спадковому праву вашої країни, хоча норми ЄС тепер дозволяють обрати, яке право застосовуватиметься.

Цей путівник охоплює все, що потрібно знати про спадкування нерухомості в Іспанії: податки, процедуру, документи та стратегії планування, які можуть зекономити вашим спадкоємцям значні гроші й нерви.

Іспанський податок на спадщину (ISD): як це працює

Impuesto sobre Sucesiones y Donaciones (ISD) — це загальнодержавний податок, регулювання та стягнення якого передані автономним спільнотам Іспанії. Базові правила встановлені на національному рівні, але кожен регіон застосовує власні пільги, відрахування та підвищувальні коефіцієнти — створюючи мозаїчну систему, у якій географія важить надзвичайно багато.

Базові національні ставки

Національні ставки ISD прогресивні й коливаються від 7,65% до 34% залежно від вартості спадщини:

Коефіцієнт за вже наявним майном спадкоємця

Поверх базової ставки Іспанія застосовує підвищувальний коефіцієнт, що залежить від уже наявного майна спадкоємця та ступеня його родинного зв’язку зі спадкодавцем. Для близьких родичів (Групи I та II — подружжя, діти, батьки) коефіцієнт становить від 1,0 до 1,6. Для далеких родичів або сторонніх осіб він може сягати 2,4. Тобто друг або цивільний партнер, який успадковує об’єкт, може заплатити фактично майже вдвічі більше податку, ніж дитина, яка успадковує той самий об’єкт.

Групи родинного зв’язку

• Група I: нащадки до 21 року — додаткове відрахування €3 990 за кожен рік до 21 (до €47 859 у сукупності)
• Група II: нащадки від 21 року, подружжя, батьки — базове відрахування €15 957
• Група III: брати й сестри, дядьки й тітки, племінниці й племінники — відрахування €7 993
• Група IV: усі інші (включно з цивільними партнерами в більшості регіонів) — без відрахувань

Важливо: це лише базові національні цифри. Більшість регіонів застосовують значно щедріші відрахування — і саме тому планування критично важливе.

Регіональні відмінності: де ви спадкуєте — має величезне значення

Автономні спільноти Іспанії активно користуються своїм правом змінювати правила податку на спадщину. Як наслідок, спадкування об’єкта вартістю €400 000 може майже нічого не коштувати в одному регіоні й обернутися десятками тисяч євро в іншому.

Мадрид: знижка 99%

Мадрид пропонує найщедріше ставлення до спадкоємців у Іспанії. Близькі родичі (Групи I та II — діти, подружжя, батьки) отримують знижку 99% на розраховану суму податку. На практиці це означає, що податок для прямих членів родини близький до нуля. Дитина, яка успадковує об’єкт за €500 000 у Мадриді, заплатить кілька сотень євро замість десятків тисяч. Це робить Мадрид одним із найдружніших до спадкоємців регіонів Європи.

Андалусія: пільга до €1 мільйона

Андалусія застосовує звільнення до €1 000 000 на кожного спадкоємця для Груп I та II (діти, подружжя, батьки). Якщо ви успадковуєте об’єкт вартістю менш як €1 мільйон, ISD фактично дорівнює нулю. Зміни набули чинності у 2018 році — до цього Андалусія була одним із найдорожчих регіонів для спадкування. Реформа була драматичною й трансформувала привабливість регіону для іноземних власників.

Валенсія: поріг €100 000

Валенсійська спільнота пропонує скромніше відрахування. Спадкоємці Груп I та II отримують відрахування до €100 000 із податкової бази. Це означає, що для об’єктів вартістю понад €100 000 — а це більшість прибережної нерухомості Коста-Бланки — рахунок буде відчутним. На об’єкті за €300 000, успадкованому дитиною, ефективний податок у Валенсії обчислюватиметься з €200 000 і може скласти €20 000 або більше залежно від наявного майна спадкоємця.

Каталонія: суворіші правила

Каталонія зберігає власний режим ISD з відносно обмеженими відрахуваннями. Базове відрахування для спадкоємців Групи II (діти від 21 року, подружжя) становить €100 000, але ставки швидко зростають. Каталонія також має власний цивільний кодекс із власними правилами обов’язкової частки. Для об’єкта за €400 000 дитина в Каталонії може отримати рахунок €15 000–25 000 — суттєво більше, ніж у Мадриді чи Андалусії.

Інші помітні регіони

• Балеарські острови: знижки 99% для Групи I (до 21 року), 50% для Групи II на перші €700 000 — відносно щедро
• Канарські острови: до 99,9% знижки для близьких родичів — фактично без податку
• Галісія: відрахування від €400 000 до €900 000 для Груп I та II
• Мурсія: 99% знижки для Груп I та II — дуже щедро, аналогічно Мадриду
• Країна Басків і Наварра: власні податкові системи зі значними пільгами

ISD для нерезидентів: рішення Суду ЄС 2014 року

До 2014 року нерезиденти, які успадковували нерухомість в Іспанії, оподатковувалися лише за національними правилами — регіональні пільги їм не належали. Це означало, що німецький спадкоємець, який отримував об’єкт у Мадриді, платив повну національну ставку, тоді як іспанський резидент у Мадриді платив майже нічого. У вересні 2014 року Суд Європейського Союзу постановив (справа C-127/12), що така дискримінація порушує право ЄС.

Відтоді Іспанія зобов’язана поширювати регіональні пільги на:

• резидентів ЄС/ЄЕЗ, які успадковують нерухомість в Іспанії
• нерезидентів, які успадковують нерухомість в Іспанії, якщо померлий або спадкоємець був резидентом ЄС/ЄЕЗ

Для спадкоємців із країн поза ЄС (британці після Brexit, американці, канадці, росіяни) ситуація менш однозначна. Внутрішнє право Іспанії було змінено у 2015 році під додатковим судовим тиском, щоб поширити пільги на всіх нерезидентів, але застосування залишається непослідовним. Багато спадкоємців з-поза ЄС успішно отримують регіональні пільги, але це може потребувати правової аргументації. У таких випадках профільний юрист є обов’язковим.

Окремо варто згадати про українських громадян у Європі: чимало з тих, хто перебуває в ЄС за статусом тимчасового захисту (temporary protection), у разі успадкування іспанської нерухомості зазвичай розглядаються як резиденти ЄС/ЄЕЗ та можуть користуватися регіональними пільгами — але точну позицію має підтвердити іспанський юрист на основі статусу проживання та реєстрації.

Практичний ефект значний. Британський спадкоємець, який отримував об’єкт за €400 000 в Андалусії за старими правилами, міг би заплатити понад €50 000 податку. За регіональними правилами та сама спадщина потрапляє в межі пільги €1 мільйон і не оподатковується.

Яке право застосовується: Регламент ЄС про спадкування 650/2012

Один із найважливіших — і найменш зрозумілих — аспектів транскордонного спадкування полягає в тому, щоб визначити, право якої країни регулює розподіл спадщини. Регламент ЄС про спадкування (часто його називають «Брюссель IV»), що набув чинності у серпні 2015 року, дає відповідь для більшості випадків.

Правило за замовчуванням: постійне місце проживання

За «Брюсселем IV» діє правило: право країни, у якій померлий мав постійне місце проживання на момент смерті, застосовується до всієї спадщини — включаючи майно в інших країнах. Це означає:

• громадянин Швеції, який постійно проживає в Іспанії: іспанське право регулює всю спадщину, включаючи майно у Швеції
• громадянин Німеччини, який живе у Німеччині та володіє літнім будинком в Іспанії: німецьке право регулює всю спадщину, включаючи іспанський об’єкт
• громадянин Нідерландів, який ділить час між Нідерландами та Іспанією: застосовується право тієї країни, яку визнають «постійним місцем проживання» — це може бути спірним і залежить від таких чинників, як податкова реєстрація, соціальні зв’язки та час перебування

Вибір за громадянством

«Брюссель IV» дозволяє вам обрати у заповіті, щоб вашим спадкуванням керувало право країни вашого громадянства, а не право місця постійного проживання. Це називається «professio juris» і є найважливішим інструментом планування для іноземних власників нерухомості в Іспанії.

Чому це важливо? Тому що іспанське спадкове право включає обов’язкову частку (legítima), тоді як у багатьох інших країнах її немає. Якщо ви, наприклад, британець і обрали у заповіті англійське право, ви можете залишити іспанську нерухомість будь-кому — подружжю, благодійній організації, другу. Якщо за замовчуванням застосовується іспанське право (бо ви живете в Іспанії), дві третини спадщини мають дістатися вашим дітям.

Кого «Брюссель IV» не охоплює

Велика Британія, Ірландія та Данія відмовилися від участі у «Брюсселі IV». Однак іспанські суди й нотаріуси все одно застосовують цей регламент, якщо померлий постійно проживав в Іспанії або володів там майном. Британці, які живуть в Іспанії, досі можуть зробити вибір за громадянством у заповіті — і багато юристів наполегливо це рекомендують саме для уникнення іспанських правил обов’язкової частки.

Іспанська обов’язкова частка: legítima

За іспанським цивільним правом ви не можете вільно розподіляти свою спадщину. Legítima резервує обов’язкову частину спадщини для певних спадкоємців — насамперед для дітей.

Як працює legítima

Іспанське право поділяє спадщину на три частини:

• Legítima estricta (сувора обов’язкова частка): одна третина має бути розділена порівну між усіма дітьми
• Mejora (покращувальна частка): одна третина також призначена дітям, але може розподілятися нерівномірно — можна надати перевагу одній дитині перед іншою
• Libre disposición (вільна частина): одну третину можна залишити будь-кому на ваш вибір

Отже, дві третини спадщини зарезервовані за вашими дітьми. Подружжя має узуфрукт (право користування й одержання доходу), але не успадковує право власності автоматично. Якщо дітей немає, обов’язкова частка переходить до батьків. Якщо немає й батьків, спадкує подружжя.

Як відмовитися через вибір за громадянством

Якщо у вашій країні немає правил обов’язкової частки — наприклад, в Англії, Уельсі, Шотландії, Швеції, Норвегії чи Данії — ви можете фактично уникнути legítima, зробивши у заповіті вибір національного права за «Брюсселем IV». Це абсолютно законно й широко застосовується. У заповіті слід прямо написати: «Я обираю право [моєї країни громадянства] для регулювання всього мого спадкування».

До країн із обов’язковою часткою також належать Франція, Німеччина, Італія, Фінляндія та Нідерланди — хоча їхні правила відрізняються від іспанських. Якщо у вашій країні є обов’язкова частка, вибір національного права може не повністю усунути цю концепцію, але може дати інші частки або більшу гнучкість.

Процедура спадкування: крок за кроком

Коли власник іспанської нерухомості помирає, спадкоємці зобов’язані пройти певну процедуру переоформлення права власності. Пропустити чи спростити її не можна — іспанська бюрократія вимагає кожного кроку.

Крок 1: отримання свідоцтва про смерть

Якщо людина померла за межами Іспанії, свідоцтво про смерть із країни проживання має бути апостильоване (засвідчене для міжнародного використання Гаазьким апостилем) та перекладене іспанською присяжним перекладачем. Якщо смерть зареєстровано в Іспанії, іспанський Registro Civil може видати власне свідоцтво.

Крок 2: запит Certificate of Last Wills (довідки про заповіти)

Зверніться до Registro General de Actos de Última Voluntad (Загального реєстру останніх заповітів) у Мадриді. Ця довідка підтверджує, чи мав померлий іспанський заповіт і де його зберігають. Її можна запросити через 15 робочих днів після смерті. Вартість: близько €4.

Крок 3: отримання заповіту або акта про спадкування за законом

Якщо є іспанський заповіт, ваш юрист отримує копію в нотаріуса, у якого він зберігається. Якщо є лише іноземний заповіт, його потрібно апостилювати та перекласти. Якщо заповіту немає взагалі, застосовуються правила спадкування за законом, і спадкоємці мають отримати declaración de herederos (акт про спадкоємців) у іспанського нотаріуса — це більш витратна й тривала процедура.

Крок 4: NIE для всіх спадкоємців

Кожному спадкоємцю потрібен NIE (Número de Identificación de Extranjero) — іспанський ідентифікаційний номер іноземця. Без нього неможливо ані подати податкову декларацію, ані зареєструвати перехід права власності. Подавайте в іспанському консульстві за кордоном або у відділенні поліції в Іспанії. Термін оформлення: 1–6 тижнів залежно від місця.

Крок 5: оцінка нерухомості

Об’єкт потрібно оцінити для цілей оподаткування. Це можна зробити через кадастрову вартість (valor catastral), референсну вартість (valor de referencia), встановлену Catastro, або через професійну експертну оцінку. З 2022 року податкові органи використовують референсну вартість як мінімальну податкову базу — навіть якщо реальна ринкова вартість нижча. Ваш юрист має перевірити, яка вартість застосовується і чи варто її оскаржувати.

Крок 6: сплата ISD

ISD має бути задеклароване і сплачене протягом шести місяців з дати смерті. Можна один раз попросити продовження ще на шість місяців, але запит потрібно подати протягом перших п’яти місяців. Прострочення тягне за собою надбавки: 5% при сплаті протягом 3 місяців після кінцевого терміну, до 20% після 12 місяців, плюс відсотки.

Податок сплачується автономній спільноті, де розташований об’єкт (або де проживав спадкодавець, якщо він жив в Іспанії). Для нерезидентів історично податок сплачувався національному податковому органу (AEAT), але після рішення 2014 року спадкоємці можуть застосовувати регіональні пільги, подаючи декларацію у відповідній автономній спільноті.

Крок 7: прийняття спадщини (Escritura de Aceptación de Herencia)

Спадкоємці мають з’явитися до іспанського нотаріуса, щоб офіційно прийняти спадщину й підписати акт прийняття (escritura de aceptación de herencia). Цей документ переоформлює право власності на спадкоємців. Усі спадкоємці мають брати участь — особисто або через довіреність (poder notarial), видану представникові в Іспанії. Потім escritura реєструється у Земельному реєстрі (Registro de la Propiedad) для оновлення записів про власника.

Крок 8: Plusvalía Municipal

Протягом 30 днів після прийняття спадщини спадкоємці мають задекларувати та сплатити plusvalía municipal — місцевий податок на приріст вартості землі. Він розраховується мерією, виходячи з кадастрової вартості землі та кількості років з моменту попередньої передачі права власності. На успадковану нерухомість сума зазвичай скромна (€500–3 000), але ігнорувати її не можна. З 2021 року спадкоємці можуть обирати метод розрахунку, що дає меншу суму.

Чек-лист документів

• Свідоцтво про смерть (з апостилем і присяжним перекладом, якщо видане за кордоном)
• Довідка про заповіти (Certificado de Últimas Voluntades)
• Заповіт (іспанський або іноземний з апостилем і перекладом)
• NIE для кожного спадкоємця
• Nota simple з Земельного реєстру (актуальна виписка з даними про власника та обтяженнями)
• Кадастрова довідка та референсна вартість
• Остання квитанція IBI (податок на нерухомість)
• Довідка від товариства співвласників про відсутність заборгованостей
• Довіреності, якщо хтось зі спадкоємців не може бути присутнім особисто

Стратегії планування: як захистити спадкоємців

Складіть окремий іспанський заповіт

Це найважливіший крок і одночасно той, який найчастіше пропускають. Окремий іспанський заповіт, який охоплює лише ваші іспанські активи — написаний іспанською, що зберігається у іспанського нотаріуса й зареєстрований у Загальному реєстрі останніх заповітів — кардинально спрощує процедуру спадкування для ваших родичів.

Без іспанського заповіту вашим спадкоємцям доведеться використовувати заповіт із вашої країни, який потребуватиме апостилювання, присяжного перекладу та інтерпретації у іспанського нотаріуса в межах іноземного права. Цей процес може тривати місяцями й коштувати тисячі євро у вигляді витрат на переклади та юристів. З іспанським заповітом нотаріус просто відкриває документ, який у нього вже зберігається, своєю мовою і в межах звичної правової системи.

Важливо: ваш іспанський заповіт має прямо зазначати, що він охоплює лише іспанські активи й не скасовує заповіт із країни вашого проживання. Інакше ви ризикуєте випадково скасувати інший заповіт.

Включіть вибір національного права (Professio Juris)

Якщо право вашої країни гнучкіше за іспанські правила обов’язкової частки, включіть вибір національного права як до іспанського, так і до основного заповіту. Це дає вам повну свободу вирішувати, хто успадкує вашу іспанську нерухомість.

Розгляньте страхування життя

Іспанський поліс страхування життя може забезпечити вашим спадкоємцям кошти для сплати податку й покриття витрат на прийняття спадщини — без необхідності продавати об’єкт або витрачати власні заощадження. Виплати за страхуванням життя в Іспанії отримують відрахування €9 195 на кожного вигодоодержувача (для Груп I та II), а деякі регіони надають додаткові пільги. Виплата йде безпосередньо вигодоодержувачу й не входить до спадкової маси для цілей поділу, хоча включається у податкову базу ISD.

Купівля через компанію

Деякі покупці — особливо з дорогими портфелями або багатьма об’єктами — купують іспанську нерухомість через корпоративну структуру (зазвичай іспанська SL або іноземна компанія). У разі смерті власника спадкуються акції компанії, а не сам об’єкт. Це може спростити процедуру, бо передача акцій регулюється правом юрисдикції компанії, а не іспанським речовим правом.

Однак купівля через компанію має суттєві мінуси: вищі щорічні витрати (бухгалтерія, корпоративні декларації, корпоративний податок), потенційний податок на ставлений дохід від використання об’єкта та 3% щорічний податок на іспанську нерухомість, що належить компаніям із юрисдикцій без податкових угод. Для більшості приватних власників витрати на корпоративну структуру переважають вигоди для спадкування. Це зазвичай має сенс лише для об’єктів понад €1–2 мільйони або для власників із кількома іспанськими об’єктами.

Дарування за життя (Donación)

У деяких регіонах подарунок нерухомості за життя може бути вигіднішим з податкової точки зору, ніж спадкування. Мадрид, наприклад, застосовує ту саму знижку 99% і для дарувань, і для спадкування для близьких родичів. Однак дарування породжує податок на приріст капіталу для дарувальника і може мати наслідки у вашій країні. Завжди моделюйте обидва сценарії — спадкування і дарування — з транскордонним податковим консультантом, перш ніж діяти.

Поширені помилки, які дорого коштують спадкоємцям

Відсутність іспанського заповіту

Це помилка номер один. Без іспанського заповіту ваші спадкоємці отримають місяці затримок, тисячі євро на переклади й юристів і потенційне застосування неправильного спадкового права. Скласти іспанський заповіт коштує €100–200 і триває годину. Жодних виправдань для його відсутності немає.

Пропуск шестимісячного терміну

Податок на спадщину має бути поданий протягом шести місяців з дня смерті. Багато іноземних спадкоємців не знають про цей термін, особливо якщо паралельно займаються спадщиною у своїй країні. Прострочення автоматично дає надбавку 5–20% плюс відсотки. У разі ризику затримки просіть шестимісячне продовження заздалегідь — але запит потрібно подати в перші п’ять місяців.

Незнання про застосовність регіональних пільг

Деякі спадкоємці — і навіть деякі юристи — досі розраховують податок лише за національними ставками, не знаючи, що регіональні пільги застосовуються і до нерезидентів після рішення ЄС 2014 року. Це може означати переплату десятками тисяч євро. Завжди перевіряйте, які регіональні пільги застосовуються, і пересвідчуйтеся, що декларація їх ураховує.

Ігнорування Plusvalía Municipal

Спадкоємці часто забувають про plusvalía municipal — місцевий податок на приріст вартості землі, який потрібно сплатити протягом 30 днів після акта прийняття спадщини. Сума зазвичай скромна, але її несплата веде до надбавок і може заблокувати майбутній продаж об’єкта.

Несвоєчасне отримання NIE

NIE потрібен кожному спадкоємцю, а отримання з-за кордону триває тижнями. Починайте оформлення NIE якомога раніше — ідеально задовго до наближення податкового дедлайну. Без NIE не можна подати жодних документів.

Впевненість, що заповіту з рідної країни достатньо

Заповіт, складений в Англії, Німеччині чи Швеції, формально може охоплювати іспанську нерухомість, але створить практичні проблеми. Іспанські нотаріуси змушені інтерпретувати іноземні заповіти за іноземним правом, що потребує експертних юридичних висновків, присяжних перекладів і часу. Окремий іспанський заповіт усуває все це.

Цивільні партнери: особливий ризик

Іспанське національне право відносить цивільних партнерів до Групи IV — тієї самої категорії, що й цілковито сторонніх осіб. Це означає відсутність відрахувань, відсутність пільг і максимальний підвищувальний коефіцієнт. Деякі регіони (Каталонія, Балеарські острови, окремі частини Країни Басків) визнають зареєстровані домашні партнерства (pareja de hecho) і надають їм пільги, рівні подружнім. Але більшість регіонів цього не роблять.

Якщо ви володієте іспанською нерухомістю, а ваш партнер не є вашим законним чоловіком/дружиною — це термінове завдання планування. Варіанти: укласти шлюб, зареєструватися як pareja de hecho у регіоні, який її визнає, оформити нерухомість у спільну власність (щоб кожному партнеру незалежно належала половина) або скористатися страхуванням життя для покриття податку.

Подвійне оподаткування: сплата податку на спадщину двічі

Якщо у вашій країні теж стягується податок на спадщину (наприклад, у Великій Британії, Франції, Фінляндії чи Бельгії), ви можете зіткнутися з подвійним оподаткуванням однієї і тієї самої іспанської нерухомості. В Іспанії укладено угоди про спадщину лише з кількома країнами (Франція, Швеція та Греція — серед небагатьох). Для більшості громадянств звільнення залежить від внутрішніх правил подвійного оподаткування у вашій країні — наприклад, Велика Британія дає залік сплаченого за кордоном податку на спадщину, тож іспанський ISD зменшує британське зобов’язання.

Уважно перевіряйте правила своєї країни. У деяких державах (Німеччина, Нідерланди) є односторонні правила звільнення. Інші можуть не давати жодного звільнення, створюючи реальне подвійне оподаткування. Транскордонний планувальник спадщини обов’язковий, якщо обидві держави стягують податок на спадщину.

Що робити, якщо ви хочете продати успадковану нерухомість

Якщо спадкоємці вирішать продати успадкований об’єкт, а не залишити його собі, вони зіткнуться з податком на приріст капіталу (CGT). Для нерезидентів ставка становить 19% (ЄС/ЄЕЗ) або 24% (поза ЄС) на приріст. Оподатковуваний приріст — це різниця між ціною продажу та вартістю, заявленою в акті про спадщину. Саме тому оцінка, використана при спадкуванні, має значення. Заявите низьку вартість — заощадите на ISD, але заплатите більше CGT при майбутньому продажу. Заявите вищу — заплатите більше ISD, але зменшите майбутній CGT. Ваш податковий консультант має змоделювати обидва сценарії.

Покупець також зобов’язаний утримати 3% від ціни продажу як забезпечення потенційного CGT нерезидента-продавця. Ці 3% перераховуються до податкової, а продавець повертає їх (або зараховує проти зобов’язання) при поданні декларації з CGT.

Висновок

Іспанське спадкування складне, але кероване за правильної підготовки. Три обов’язкових кроки для будь-якого іноземного власника іспанської нерухомості: скласти іспанський заповіт, за необхідності включити вибір національного права і переконатися, що ваші спадкоємці знають про шестимісячний термін. Усе інше — регіональне планування, корпоративні структури, страхування життя — будується на цій основі.

Ціна бездіяльності висока: ваші родичі зіткнуться зі складним, дорогим і емоційно виснажливим процесом у найгірший із можливих моментів. Ціна планування низька: іспанський заповіт, розмова з транскордонним консультантом і, можливо, поліс страхування життя. Зробіть це зараз, поки це адміністративне завдання, а не гостра криза.

Поширені запитання

Іспанський податок на спадщину (ISD): як він працює?

Impuesto sobre Sucesiones y Donaciones (ISD) — це загальнодержавний податок, регулювання та стягнення якого передані автономним спільнотам Іспанії. Базові правила встановлені на національному рівні, але кожен регіон застосовує власні пільги, відрахування та підвищувальні коефіцієнти — створюючи мозаїчну систему, у якій географія важить надзвичайно багато. Базові національні ставки

Національні ставки ISD прогресивні й коливаються від 7,65% до 34% залежно від вартості спадщини:

Податок на спадщину для нерезидентів: рішення Суду ЄС 2014 року?

До 2014 року нерезиденти, які успадковували іспанську нерухомість, оподатковувалися лише за національними правилами — регіональні пільги їм не належали. Це означало, що німецький спадкоємець, який отримував об’єкт у Мадриді, платив повну національну ставку, тоді як іспанський резидент у Мадриді платив майже нічого. У вересні 2014 року Суд Європейського Союзу постановив (справа C-127/12), що така дискримінація порушує право ЄС. Відтоді Іспанія зобов’язана поширювати регіональні пільги на:

Іспанська обов’язкова частка: legítima?

За іспанським цивільним правом ви не можете вільно розподіляти свою спадщину. Legítima резервує обов’язкову частину спадщини для певних спадкоємців — насамперед для дітей. Як працює legítima

Іспанське право поділяє спадщину на три частини:

Стратегії планування: як захистити спадкоємців?

Складіть окремий іспанський заповіт

Це найважливіший крок і одночасно той, який найчастіше пропускають. Окремий іспанський заповіт, який охоплює лише ваші іспанські активи — написаний іспанською, що зберігається у іспанського нотаріуса й зареєстрований у Загальному реєстрі останніх заповітів — кардинально спрощує процедуру спадкування для ваших родичів. Без іспанського заповіту спадкоємцям доведеться використовувати заповіт із вашої країни, який потребуватиме апостилювання, присяжного перекладу та інтерпретації у іспанського нотаріуса в межах іноземного права. Цей процес може тривати місяцями й коштувати тисячі євро у вигляді витрат на переклади та юристів. З іспанським заповітом нотаріус просто відкриває документ, який у нього вже зберігається, своєю мовою і в межах звичної правової системи.

Цивільні партнери: особливий ризик?

Іспанське національне право відносить цивільних партнерів до Групи IV — тієї самої категорії, що й цілковито сторонніх осіб. Це означає відсутність відрахувань, відсутність пільг і максимальний підвищувальний коефіцієнт. Деякі регіони (Каталонія, Балеарські острови, окремі частини Країни Басків) визнають зареєстровані домашні партнерства (pareja de hecho) і дають їм пільги, рівні подружнім. Але більшість регіонів цього не роблять. Якщо ви володієте іспанською нерухомістю, а ваш партнер не є законним чоловіком/дружиною, це термінове завдання планування. Варіанти: укласти шлюб, зареєструватися як pareja de hecho у регіоні, який її визнає, оформити нерухомість у спільну власність (щоб кожному партнеру незалежно належала половина) або скористатися страхуванням життя для покриття податку.